Узуфрукт — це правове поняття, що сягає римського права: право користуватися й отримувати плоди з того, чим не володієш. У класичній формі він вимагає від володаря зберігати саму річ, а не споживати її.
Право користування землею — близький родич, але аналогія потребує обережності. Умова «не зменшувати» має мало сенсу для місцеположення: його вартість створює навколишня громада, а не володар, і її не можна пошкодити чи вичерпати звичайним використанням. Те, що право користування землею забезпечує громаді, — це просто орендна вартість місцеположення, не більше. Усе, що ви будуєте чи поліпшуєте на ділянці, повністю ваше, бо це плід вашої власної праці і капіталу; до громади повертається лише орендна вартість місцеположення.